проповідник євангелія

1) євангеліст; автор одного з чотирьох Євангелій

2) проповідник Євангелія

3) мандрівний проповідник; місіонер

4) апостол (ідеї тощо)

* * *

1) євангеліст; автор одного з чотирьох євангелій

2) проповідник євангелія ( у ранніх християн); мандрівний проповідник; місіонер

3) проповідник, апостол ( ідеї)

1) євангеліст; автор одного з чотирьох євангелій

2) проповідник євангелія ( у ранніх християн); мандрівний проповідник; місіонер

3) проповідник, апостол ( ідеї)

член Армії порятунку

* * *

Ісус Христос ( від грецьк. χριστόζ - помазаник (Божий) - згідно християнського віровчення, засновник віровчення, засновник християнства. Більшість християнських церков, окрім монофізитів, вшановують I. X. як боголюдину. В новозавітній літературі (зокрема в Євангелії від Матвія) говориться, що дружина тесляра Йосипа Марія чудесно зачала від Духа Святого і, залишившись непорочною, народила у Віфлеємі І.Х. Щоб зберегти дитя від переслідувань царем Іродом, сім'я, за порадою архангела Гавриїла, відправилася в Єгипет. Після повернення в Галілею І.Х. був хрещений Іваном Хрестителем і почав проповідувати своє вчення. Допомагали йому в цьому 12 учнів, названих апостолами. Зраджений своїм учнем Юдою, І.Х. був засуджений синедріоном (юдейським судом) до смерті - розіп'ятий на хресті, а опісля похований у печері. Після суботи він воскрес. Християни вірять у друге пришестя I. X. Проте не всі вони однаково уявляють Спасителя. Так, юдео-християни вважають його сином Йосипа, монофізити не визнають людську природу I. X. Уявлення про I. X. в християнській свідомості змінювалося протягом І - III ст. Якщо в Одкровенні Івана Богослова I. X. - небесна істота, то вже в Євангеліях знаходимо описання його земного життя. Окрім богословської існують інші версії І.Х. Посилаючись на суперечливість описання I. X. в новозавітній літературі, мовчання відомих діячів І ст. про I. X., ряд дослідників вважають його міфічною особою. Багато дослідників визнають історичну основу образу. Відома для свого часу особа - "праведна людина", "вождь бунту", проповідник - з часом здобула риси Спасителя, була наділена його шанувальниками надприродними властивостями. Додатково аргументи для історичної школи дали кумранські рукописи. Страчений "наставник праведності", згідно вчення есенів, воскресне і буде судити всі народи. З точки зору космічної концепції, І. X. - це прибулець з інших світів, якого земляни наділили надприродними властивостями. Про це свідчить, нібито, відсутність описання дитячих і юнацьких років його життя в ранніх Євангеліях, твердження І.Х. про існування на небі його "батька небесного" тощо. Багато інших космічних елементів містить Апокаліпсис та Євангеліє від Івана.

1) євангеліст

2) проповідник

* * *

1) євангеліст

2) проповідник

Транквіліон, Кирило (Транквіліон-Ставровецький) (? - 1646) - укр. церковний діяч, богослов, письменник, проповідник, друкар, перекладач з грецьк. Працював та викладав у Львівській і Віденській братських школах, Острозькому науково-освітньому центрі. Заснував свою друкарню, де друкував усі свої книги. Його "Зерцало богословії" (1618) та "Євангеліє учительне" (1619) були засуджені київським митрополитом та московським урядом як неправославні. В 1626 р. прийняв унію і став архімандритом Чернігівського Єлецького монастиря, де надрукував свій останній твір - "Перло многоцінне" (1646) В. поглядах Т. поєднуються ренесансна настанова пізнання Бога, природи і людини та традиційна православна настанова морального самовдосконалення людини. В трактаті "Зерцало богословії" Т. виділяє чотири світи: світ духовних сутностей, видимий світ, або природу, малий світ, або людину, та світ зла. В кожному зі світів він виділяє дві натури: видиму та невидиму. Уявлення про двонатурність світу разом із уявленням про природу як самодостатній світ з власними законами наближає Т. до пантеїзму Відродження. Людину Т. розглядає як мікрокосм, малий світ, де є все, що і у великому світі. Людина, яка складається з божественного та природного начал - тіла та розуму, керуючись своїм розумом, може і повинна, згідно з Т., через самопізнання і праведне життя піднятися до Бога. Акцентуючи увагу на тлінності земних цінностей та вічності небесних, Т. не заперечує важливості земного життя людини, він схильний до визнання ренесансної гармонії душі та тіла. Подвижництво, вважає він, не в аскетизмі, а в сумлінному виконанні своїх обов'язків. Проповіді, духовна проза та поезія Т. є взірцем укр. барокової літератури.

[br]

Осн. тв.: "Зерцало богословії" (1618); "Євангеліє учительне" (1619); "Перло многоцінне" (1646).

1) євангеліст

2) проповідник

1. євангеліст

2. проповідник, захисник

- hot gospeller of smth. палкий/ пристрасний захисник/ прибічник чогось

1) євангелі́ст

2) мандрівни́й пропові́дник; місіоне́р

1) євангелі́ст

2) пропові́дник